Є питання? Будь ласка, перегляньте найбільш часті запитання та відповіді на них

Так, підприємство може самостійно підготувати та подати контролюючому органу первинні документи разом з поясненням, проте важливим є повнота та коректність зібраних документів, адже вони будуть основною для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. Тому пакет документів до пояснення має бути ретельно підготовленим не лише бухгалтером, але й фахівцем в галузі права (юристом, адвокатом), що є запорукою високої вірогідності реєстрації податкової накладної без звернення до суду. Пояснення для контролюючого органу також має бути написане логічно, зрозуміло з описом змісту господарської діяльності підприємства та змісту господарської операції за якою була зупинена реєстрація податкової накладної, з посиланням на первинні документи, що до нього додаються, а також на норми чинного податкового законодавства.

Крім того, у випадку відмови контролюючим органом в реєстрації податкової накладної, в майбутньому, пояснення та подані разом з ним документи стануть основою для майбутньої позовної заяви щодо визнання незаконним та скасування Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Те саме стосується підготовки скарги на Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та документів до неї. Матеріали скарги також будуть долучені до матеріалів адміністративного позову щодо оскарження рішення контролюючого органу.

Чим більш повно будуть зібрані документи та обґрунтовано буде складено пояснення на реєстрацію податкової накладної та скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тим більш вірогідним буде позитивне рішення суду за результатом розгляду справи. Тому, раджу звертатись за допомогою при підготовці пояснення, скарги на рішення контролюючого органу та підбору документів до них, до адвоката.

Супровід перевірки суб’єкта господарювання адвокатом полягає в забезпеченні дотримання чинного законодавства контролюючим органом, недопущення порушень прав суб’єкта перевірки на етапі повідомлення про проведення перевірки, під час допуску представників контролюючого органу до перевірки, в процесі проведення перевірки, під час ознайомлення з результатами перевірки, оформлених Актом, при розгляді заперечень на Акт за результатами перевірки, оскарження податкового повідомлення – рішення.

Під час проведення перевірки адвокатом можуть надаватись також усні та письмові консультації та роз’яснення чинного законодавства щодо питань, які виникають у перевіряючих стосовно документального оформлення окремих господарських операцій, в яких контролюючі органи вбачають ознаки порушень чинного законодавства та доведення до перевіряючих положень окремих правових норм.

Отже, професійний юридичний супровід забезпечує не лише дотримання законності при проведенні перевірки, а й забезпечує підготовку для подальшого оскарження неправомірних дій та рішень контролюючого органу, допущених в процесі її проведення.

Попередня вичитка договору юристом (адвокатом) з викладенням пропозицій щодо внесення змін, забезпечує перевірку повноважень Сторін (їх представників) на укладення договору, дотримання вимог чинного законодавства щодо наявності в Договорі істотних умов договору, відповідність тексту договору дійсним намірам сторін, забезпечення інтересів Сторони в умовах Договору, пропорційність відповідальності сторін, мінімізація податкових ризиків.

В процесі здійснення господарської діяльності, іноді Товариства стикаються з необхідністю залучити в якості учасника ТОВ особу, яка раніше не була його учасником. Така необхідність може бути зумовлена зокрема потребою в залученні додаткових грошових коштів, що можуть бути внесені новим учасником як внесок до статутного капіталу товариства.

Задля реалізації цієї мети, Товариству необхідно здійснити збільшення розміру статутного капіталу товариства за рахунок вкладу (-ів) третьої особи (осіб).

Процедура збільшення розміру статутного капіталу здійснюється в три етапи:

1. Прийняття рішення діючим учасником (-ами) про збільшення статутного капіталу за рахунок вкладу третьої особи (осіб);
2. Внесення третіми особами додаткових вкладів;
3. Затвердження збільшеного розміру статутного капіталу.

Можливість збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів третіх осіб (які за результатом такого внесення) набувають статусу учасників ТОВ, передбачена Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі- Закон «Про ТОВ»)

            Встановлені чинним законодавством строки на внесення додаткових вкладів третіх осіб (які до того не були учасниками ТОВ) становлять:

6 (шість) місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк.

Крім того, Законом «Про ТОВ» передбачена можливість встановлювати статутом або одностайним рішенням загальних зборів учасників інші строки для внесення додаткових вкладів. 

            Супроводження процесу збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів третіх осіб полягає у ретельному аналізі чинних статутних документів ТОВ, підготовці Протоколів про прийняття рішення про збільшення статутного капіталу, про затвердження сформованого статутного капіталу, заповнення заявки до реєстратора на здійснення реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

Не завжди взаємовідносини між співзасновниками Товариства складаються добре. В певний період, можуть виникати непорозуміння між чинними учасниками Товариства, що зумовлює необхідність виходу одного або декількох учасників зі складу Товариства. Не завжди це вдається зробити шляхом відчуження частки в статутному капіталі на користь учасника (-ів), що залишаються у складі Товариства.

            В цьому випадку, важливим є розмір частки учасника, який має намір вийти зі складу Товариства.

У випадку, якщо частка учасника, що виходить з Товариства становить менше 50% розміру статутного капіталу, вихід зі складу учасників може бути здійснений без згоди іншого учасника. Для виходу зі складу ТОВ учасника, частка якого становить менше 50% не потрібно ані складення та підписання Протоколу Загальних зборів учасника ТОВ, ані будь-яка інша письмова згода від інших учасників.

            Вихід учасника здійснюється на підставі Заяви учасника ТОВ, що подається до державного реєстратора (нотаріуса, що здійснює функції реєсьтратора), в довільній формі. Підпис на такій заяві посвідчується нотаріально.

            При цьому, одночасно разом з реєстрацією виходу учасника Товариства, реєстратор вносить до ЄДР відомості про зменшення розміру статутного капіталу ТОВ на розмір частки учасника, що вийшов.

            Важливим моментом наслідків для ТОВ такого виходу учасника з його складу, це виникнення обов’язку виплатити учаснику, що вийшов вартість його частки в статутному капіталі.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

З метою захисту прав та законних інтересів учасника, що виходить з Товариства, правильного оформлення виходу зі складу ТОВ та недопущення порушення прав учасника щодо виплати йому належної до виплати вартості частки, рекомендую звертатись до перевірених та досвідчених фахівців в галузі корпоративного права.

Збільшення розміру статутного капіталу Товариства може здійснюватись:

-За рахунок нерозподіленого прибутку Товариства;

-За рахунок додаткових вкладів учасників Товариства

-За рахунок додаткових вкладів третіх осіб.

При збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку Товариства, склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються. Збільшення відбувається шляхом прийняття Загальними зборами Товариства рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку, що оформлюється Протоколом загальних зборів учасників. Здійснення бухгалтерських проводок збільшення розміру статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. Прийняття рішення Загальними зборами Товариства про затвердження збільшеного статутного капіталу та подача його на реєстрацію державному реєстратору (нотаріусу, що здійснює функції реєстратора).

Збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок додаткових вкладів учасників здійснюється через прийняття рішення Загальними зборами учасників про збільшення розміру статутного капіталу в якому визначається коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі на яку збільшується статутний капітал, джерела його формування, строк внесення учасниками додаткових вкладів та запланований розмір статутного капіталу.

Важливим є те, що додаткові вклади можуть вноситись не лише в грошовій формі, але й майном. При цьому законодавство не вимагає здійснення оцінки майна, що вноситься учасником до Статутного капіталу Товариства. Крім того, додаткові вклади можуть вноситися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між товариством та учасником та/або третьою особою. Таким чином, учасник, яким наприклад було надано поворотну фінансову допомогу Товариству, або було поставлено якість товари/надано послуги, має можливість здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог з Товариством без необхідності внесення безпосередньо грошима свого додаткового вкладу.

Після внесення учасниками додаткових вкладів, Рішенням загальних зборів затверджується розмір фактично внесеного статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників, що оформлюється шляхом підписання Загальними зборами учасників Товариства відповідного протоколу, справжність підписів на якому посвідчується нотаріально та цей протокол подається на реєстрацію Державному реєстратору (нотаріусу, що виконує функції реєстратора) для внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДР.

Правильне оформлення процедури збільшення статутного капіталу вимагає фахового підходу та ретельного супроводження процесу на кожному етапі, підготовки текстів документів, правильного заповнення відповідних форм та своєчасної подачі їх на реєстрацію. Тож звертайтесь за супроводженням процесу збільшення розміру статутного капіталу до фахівців.

Громадянин іноземної держави (нерезидент), який не має посвідки на тимчасове або постійне проживання в Україні має право бути засновником Товариства на території України. Документом, що посвідчує його особу при реєстрації Товариства може бути його паспорт громадянина іноземної держави. Проте, громадянин іноземної держави, який не має постійного місця проживання в Україні, відповідно до визначення наданого Законом України «Про режим іноземного інвестування», є іноземним інвестором і грошові кошти які вносіться ним як вклад в статутний капітал Товариства мають статус іноземної інвестиції. Тож Засновник-нерезидент не має права проводити іноземну інвестицію, зокрема, вносити готівкові грошові кошти до статутного капіталу юридичної особи (ЮО) через термінал/касу банку або касу юридичної особи. Поповнити статутний капітал підприємства можна винятково у безготівковій формі через рахунки, відкриті в українських банках. Коли нерезидент вносить кошти у національній валюті до статутного капіталу юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України, — це одна з форм іноземних інвестицій (ст. 2, 3 Закону № 93). Іноземні інвестори — це суб’єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, зокрема фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності

Внесення учасником – нерезидентом вкладу до статутного капіталу юридичної особи – резидента має свої особливості.

Умови, порядок, особливості проведення валютних операцій, пов’язаних з інвестиційною діяльністю іноземних інвесторів в Україні, встановлює розділ VI Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 02.01.2019 № 5. Інвестувати в Україні, зокрема вносити кошти до статутного капіталу юридичної особи-резидента, іноземний інвестор може в один зі способів, а саме:

1). Переказати іноземну валюту/гривню з-за кордону:

— на відкритий у місцевому банку власний рахунок;

— поточний, інвестиційний, рахунок умовного зберігання (ескроу), в т. ч. через кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в українських банках;

— безпосередньо на поточний рахунок резидента в Україні;

2) Перерахувати кошти у гривні/іноземній валюті на території України із власного інвестиційного рахунку на поточний рахунок резидента або інвестиційний.

Тож слід бути уважними та ретельно дотримуватись вимог чинного законодавства при формуванні статутного капіталу нерезидентом, оскільки порушення вимог встановлених НБУ може наприклад, стати причиною неможливості виплатити суму дивідендів, або спричинити інші незручності наприклад при перевірці з боку державних органів, на яких покладено функції контролю за дотриманням податкового, валютного законодавства.